- удоволення
- (вдово́лення), -я, с.1) Дія за знач. удовольнити 1-3).2) Почуття і стан приємності, втіхи від чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
удоволення
Смотреть что такое "удоволення" в других словарях:
удоволення — [ўдово/леин :а] = вдоволення н :а … Орфоепічний словник української мови
удоволення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
удоволений — (вдово/лений), а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до удовольнити 1 3). 2) у знач. прикм.Який відчуває удоволення (у 2 знач.); який удовольнився чим небудь. || Який виражає удоволення … Український тлумачний словник
радісний — I (який відчуває / виражає радість; сповнений радости); зраділий (який відчув радість); у[в]тішний (який приносить утіху, радість; який виражає радість, удоволення); у[в]тішливий (який приносить утіху, радість); відрадний (який несе відраду,… … Словник синонімів української мови
вдоволення — [ўдово/леин :а] = удоволення н :а … Орфоепічний словник української мови
задоволення — (почуття, стан удоволення чим н.), у[в]тіха; ка[е]йф (від приємного байдикування); насолода, розкошування, раювання (високий ступінь задоволення) Пор. щастя I … Словник синонімів української мови
турбота — 1) (неспокійні думки про забезпечення, здійснення чогось, про удоволення якихось потреб тощо), клопіт, клопітня, клопотнеча Пор. неспокій 2) (дбання про чиїсь потреби), піклування, опіка, опікунство, опікування, увага, побивання; у[в]болівання… … Словник синонімів української мови
